Верховна Рада зареєструвала чотири законопроекти про місцеві вибори. Експерти ВГО «ППІ» проаналізували законопроекти і зробили аналітику кожного з них.
Ключові зміни у законопроектах:
Даними законопроектами про місцеві вибори передбачається скорочення кількості депутатів місцевих рад; відкриті списки на виборах обласних і міських (у великих містах) рад; багатомандатна мажоритарна система на виборах до районних, міських (у малих містах) рад; вибори мерів великих міст у два тури; оприлюднення відомостей фінансових звітів у ЗМІ; обмеження політичної реклами у ЗМІ та гендерні квоти. Кардинальні зміни підрахунку голосів в комісіях, змісту протоколу ДВК та ТВК. Непродуманий механізм голосування за місцем перебування через велику кількість суб’єктів виборчого процесу та їх офіційних плакатів, які мають брати із собою члени комісії.
Ключові положення, які не враховані у законопроектах:
У поданих законопроектах не враховано фінансування з виборчих фондів учасників виборчого процесу (членів ДВК, ТВК, спостерігачів, агітаторів, працівників штабів тощо), хоча вони все одно неофіційно фінансуються суб’єктами виборчого процесу під час виборів. Наприклад, в Молдові в Кодексі про вибори чітко зазначено, що зарплата тимчасово найнятому персоналу на період виборчої кампанії здійснюється з виборчих фондів. Зокрема, в жодному законопроекті не передбачено, щоб члени ДВК, ТВК були політично незалежними, як, наприклад, у Великобританії чи Польщі.
Непередбачено також і спрощення протоколу. Дані законопроекти ускладнюють підрахунок голосів, заповнення протоколу членами ДВК та ТВК, що практично уможливлює якісне і оперативне складання протоколів та встановлення результатів виборів. Крім того, для підрахунку голосів та оформлення протоколів членам комісії доведеться витратити приблизно у десять раз більше часу, ніж це було дотепер. В наслідок цього значно збільшиться кількість уточнених, переписаних протоколів, що дасть можливість для маніпуляцій із результатами голосування. Враховуючи зміни у даних законопроектах, лишається мало часу для навчання членів комісії.
Пропозиції експертів ВГО «ППІ» щодо покращення виборчого законодавства:
Експерти ВГО «ППІ» неодноразово виступали з пропозиціями на міжнародних конференціях, круглих столах, присвячених виборчому процесу, щодо покращення якості підготовки та роботи членів виборчих комісій, спрощення протоколів та внесення змін у виборче законодавство щодо фінансування учасників виборчого процесу.
Якість виборчого процесу залежить передусім від роботи виборчих комісій. Однією з важливих проблем роботи виборчих комісій є незнання законів та відсутність професійних навиків у більшості їх членів. Переважна більшість членів комісій не мають юридичної освіти і відповідного досвіду роботи. Для того, щоб працівники виборчих комісій могли якісно виконувати покладені на них повноваження, їм необхідно пройти відповідне навчання. Проводити такі навчання слід не під час виборчої кампанії, а у міжвиборчий період, з обов’язковим екзаменуванням.
Членами виборчих комісій мають бути професіонали, люди з досвідом, які знають законодавство і пройшли відповідні курси підготовки, після закінчення яких зазначені особи отримують відповідний документ – сертифікат проходження навчання. Навчання повинне проводитись організаціями, що мають відповідний дозвіл, який видаватиметься Центральною виборчою комісією.
Політичні партії та кандидати повинні мати можливість офіційно оплачувати учасників виборчого процесу зі своїх виборчих фондів. При цьому слід скасувати обмеження максимального розміру виборчих фондів, щоб при наданні заробітної плати, оплата праці не оподатковувалися і це не впливало на пільги певної категорії працівників виборчого процесу. В свою чергу, такий підхід дозволить громадянам бачити реальні витрати із виборчих фондів політичних партій і кандидатів, скільки і куди витрачено коштів під час виборчої кампанії.
Роботу територіальних виборчих комісій під час здачі виборчих протоколів необхідно організовувати так, щоб не створювались черги біля їх приміщень. Зміст протоколів потребує зменшення кількості пунктів, а не їх розширення, як це прописано у поданих законопроектах. Складається враження, що автори законопроектів, розраховують, що ДВК довозитимуть протоколи із помилками і на місці виправлятимуть їх як кому потрібно, в результаті чого будуть отримані зовсім інші дані. Крім того, протоколи слід друкувати одразу з прізвищами кандидатів для економії часу.
Проаналізувавши законопроекти, складається враження, що три із них (№ 2831-1 Федорук М.Т., №283-2 Парубій А.В., № 283-3 Денисенко В.І.) написані під копірку. Можливо це зроблено з метою розтягнути голоси у коаліції в такий спосіб, щоб жоден із цих законопроектів не пройшов, у такому випадку може залишитися стара редакція законопроекту про місцеві вибори.
Аналітика кожного законопроекту окремо:
Законопроект №2831 від 13.05.2015 р. (Автори: Тимошенко Ю.В., Кириленко І.Г., Євтушко С.М., Крулько І.І., Бухарєв В.В., Івченко В.Є., Соболєв С.В., Рябчин О.М,, Тарасюк Б.І., Шкрум А.І., Кондратюк О.К., Абдуллін О.Р.(ВО «Батьківщина»)
Даний законопроект передбачає введення пропорційної виборчої системи із відкритими списками. Система відкритих списків діє без надання можливості виборцю впливати на проходження того чи іншого кандидата у списку. Згідно з законопроектом список кандидатів у депутати формується рішенням конференції місцевої партійної організації відповідно до прийнятого конференцією порядку кандидатів. Про формування списку кандидатів рішення приймає регіональна партійна конференція. Виборець не зможе обрати до місцевої ради кандидата під номером 7 у цьому списку поки не отримають мандати кандидати під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6 в списку.
Виходить, що партія змінює порядок кандидатів у списку вже після виборів. Місцеві організації партії для участі у виборах повинні бути зареєстровані за 2 роки. Навіть такі партії, які мають фракції у ВР, не зможуть в деяких областях, районах взяти участь у місцевих виборах (наприклад, «Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційний блок», ПАРТІЯ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ», «Радикальна партія Олега Ляшка»).
Також пропонується зберегти можливість балотування шляхом самовисування лише на рівні сільських і селищних рад.
Законопроектом передбачено відкликання депутатів за «народною ініціативою». Пропонується встановити обов’язковість складання мандату депутата у разі порушення партійної дисципліни, виходу (виключення) або невходження у фракцію партії, за списками якої він обирався. Подібний механізм дозволяє повністю тримати під партійним контролем депутатів, які у будь-який час можуть бути позбавлені мандату.
Витрати на проведення дострокових виборів депутата обраного за партійними списками передбачається покласти на самі партії, а не на місцеві бюджети.
Законопроект № 2831-1 від 27.05.2015 р. (Автори: Федорук М.Т., «Народний Фронт»)
Цим законопроектом передбачено скорочення кількості депутатів місцевих рад приблизно вдвічі.
У населених пунктах до 3 000 виборців передбачається ввести граничну кількість від 6 до 10 депутатів. А в населених пунктах понад 1 млн. виборців (у тому числі в Київраду) кількість депутатів буде обмежено від 40 до 60 депутатів.
Також встановлено представництво територіальної громади у районній раді (від 3 до 5 депутатів) та районів і міст обласного значення в обласній раді (від 1 до 12 депутатів).
Висування кандидатів у місцеві ради пропонується передати місцевим партійним організаціям у формі відкритих списків, а також надати можливість колишнім самовисуванцям формувати єдиний список незалежних кандидатів. Зокрема, громадяни України, які мають право бути обраним депутатами міської (міста, зазначеного у частинах третій чи четвертій статті 3 цього Закону), районної у місті ради, можуть самовисунутися у багатомандатному виборчому окрузі у формі виборчого списку незалежних кандидатів шляхом подання до відповідної міської, районної у місті виборчої комісії спільної заяви про бажання бути висунутими кандидатами у цьому окрузі.
Передбачена гендерна рівність кандидатів у виборчих списках партій: у кожній п’ятірці кандидатів має бути не менше двох і не більше трьох жінок.
Виборцю в бюлетені необхідно буде заповнювати числами два рядки: «Підтримую виборчий список під № ……» та «Підтримую кандидата в цьому списку під №…..». Тобто виборець не робить позначку напроти прізвища кандидата або назви партії, як це прописано у діючому законі про місцеві вибори.
Це нововведення допоможе виборцям самим вибирати хто представлятиме партію в раді, незалежно від того, був кандидат включений до списку під першим або останнім номером. Тепер важливий буде особистий рейтинг кожного з кандидатів.
Голів рад великих адміністративних одиниць (понад 30 тис. населення) пропонується проводити у два тури за мажоритарною системою абсолютної більшості, коли за лідера голосують або 50% + 1 голос, або його відрив від конкурента повинен перевищувати 20%. В радах адміністративно територіальних одиниць, де менше 30 тисяч населення, голів цих рад пропонується обирати за мажоритарною системою відносної більшості.
У законопроекті пропонується обмежити внески у виборчі фонди від фізичних осіб двадцятьма розмірами мінімальних зарплат, а також забороною внесків у виборчі фонди з боку юридичних осіб (крім партійних організацій) і нерезидентів України.
Законопроект №2831-2 від 28.05.2015 р. (Автори: Парубій А.В. («Народний Фронт»), Черненко О.М. («Блок Петра Порошенко»), Веселова М.В. («Об’єднання «Самопоміч»), Заліщук С.П. («Блок Петра Порошенко»), Сидорович Р.М. («Об’єднання «Самопоміч»), Голуб В.В. («Блок Петра Порошенко»), Лещенко С.А. («Блок Петра Порошенко»), Найєм Мустафа-Масі («Блок Петра Порошенко»), Климпуш-Цинцадзе І.О. («Блок Петра Порошенко»), Лаврик О.В. («Об’єднання «Самопоміч»), Вадатурський А.О. («Блок Петра Порошенко»), Маркевич Я.В. («Об’єднання «Самопоміч»), Сисоєнко І.В. («Об’єднання «Самопоміч»), Сотник О.С. («Об’єднання «Самопоміч»), Різаненко П.О. («Блок Петра Порошенко»), Бойко О.П. («Народний Фронт»), Пташник В.Ю. («Об’єднання «Самопоміч»), Ємець Л.О. («Народний фронт»).
Законопроектом пропонується ввести поширення системи партійних списків для виборів рад у населених пунктах понад 90 тисяч виборців. У менших населених пунктах передбачається ввести стандартну мажоритарну систему. При цьому чисельність депутатів усіх місцевих рад пропонується знизити майже на 30%.
Згідно з проектом, мажоритарні округи у виборах великих рад будуть укрупнені й в кожному такому мажоритарному окрузі буде обиратися від двох до чотирьох депутатів відповідної ради. При цьому кандидатів у депутати висувають виключно обласні та міські партійні організації, а балотування шляхом самовисування виключається в населених пунктах з населенням 90 тисяч і більше виборців.
Передбачено, що виборцю у бюлетені необхідно буде заповнювати числами два рядки: «Підтримую виборчий список під № …..» та «Підтримую кандидата в цьому списку під № ……».
Вибори мерів Києва, Севастополя, обласних центрів та міст понад 90 тисяч виборців передбачається проводити в два тури на основі мажоритарної системи абсолютної більшості (50% + 1 голос або відрив більше 20%). Глав менших населених пунктів передбачається проводити за мажоритарною системою відносної більшості в один тур.
У редакції даного законопроекту обов’язок розсилання іменних запрошень виборців передбачається покласти на органи ведення Державного реєстру виборців, оскільки дільничні виборчі комісії традиційно виконують цю функцію недостатньо ефективно. Але не зрозуміло яким чином досить обмежена кількість працівників Держреєстру справиться із цим завданням.
В законопроекті пропонується обмежити внески фізичних осіб двадцятьма розмірами мінімальної зарплати, заборонити внески юридичних осіб і нерезидентів. Також законопроект пропонує не формувати кожному кандидату свій власний виборчий фонд, а сформувати єдиний виборчий фонд парторганізації, яка висунула своїх кандидатів, для всіх її кандидатів, які будуть їм розпоряджатися в рівних частках.
Крім того законопроектом пропонується оприлюднювати на веб-сайті ЦВК звіти про надходження і витрати коштів виборчих фондів з певних категорій виборів.
Законопроектом передбачається заборонити розміщення платної політичної реклами на телебаченні, радіо та носіях зовнішньої реклами. Законопроект проводить чітке розмежування між передвиборною агітацією та інформуванням виборців, запроваджує механізми протидії розміщенню прихованої політичної реклами. Зокрема пропонується заборонити оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов’язаних з місцевими виборами, протягом останніх 7-ми днів перед днем голосування.
У законопроекті вживаються терміни «Староста села або селища», «Внутрішньо переміщені особи», але немає пояснення цих термінів.
Наприклад: Цей законопроект закріплює можливість внутрішньо переміщеним особам реалізувати своє виборче право, у разі якщо вони подали відповідну заяву про включення до реєстру виборців більш ніж за 60 днів до дати виборів.
Законопроект не дає можливості відкликання депутата виборцями або партією.
Законопроект № 2831-3 від 28.05.2015 р. (Автори: Денисенко В.І. («Блок Петра Порошенка»), Алєксєєв С.О. («Блок Петра Порошенка»), Попов І.В. («Радикальна партія О. Ляшка»), Чижмарь Ю.В. («Радикальна партія О. Ляшка»), Ледовських О.В. («Народний Фронт»).
Законопроект пропонує поділ виборів за мажоритарною і пропорційною системами відповідно з різними рівнями місцевого самоврядування, а розмежування ввести не за кількістю виборців або населення, а по самому рівню ради, тобто ввести мажоритарну систему лише для сільських і селищних рад. Для інших – пропорційна система за відкритими списками.
Законопроект пропонує введення багатомандатних округів, які будуть співпадати по межам із територією місцевої ради та ділитиметься на одномандатні округи відповідно до кількості депутатів у раді. У Києві буде один багатомандатний округ, поділений на 80 одномандатних округів. Саме таку межу чисельності депутатів пропонується ввести для рад з населенням більше 1,5 млн. виборців.
Законопроект також пропонує ввести висування кандидатів у депутати не тільки партіям, але і виборчим блокам партій і встановити прохідний бар’єр 5% і 7% відповідно.
Що стосується відомостей фінансових звітів, законопроектом передбачається оприлюднювати відомості проміжних та остаточних фінансових звітів територіальною виборчою комісією протягом двох днів з дня їх отримання у місцевих друкованих засобах масової інформації або в інший, визначений нею спосіб.
У законопроекті також зустрічається термін «Староста села або селища», але немає роз’яснення терміну.