-->
ГОЛОВА ЦВК М.ОХЕНДОВСЬКИЙ: “СПОДІВАЮСЬ, ЩО НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ЗАБУДУТЬ ПРО СВОЇ ПОЛІТИЧНІ РОЗБІЖНОСТІ І ВСЕ Ж ТАКИ ЗМОЖУТЬ ПРОГОЛОСУВАТИ ЗА ЗМІНИ ДО ВИБОРЧОГО ЗАКОНУ”
8 жовтня відбулася робоча зустріч Голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського з делегацією Спеціального комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи зі спостереження за позачерговими виборами народних депутатів України 26 жовтня 2014 року на чолі з головою Європейської Демократичної фракції у ПАРЄ паном Крістофером Чоупом.
Сторони обговорили широке коло питань, пов’язаних з позачерговими парламентськими виборами. Зокрема, Голова Комісії розповів співрозмовникам про їхні особливості. Адже ще ніколи в історії нашої держави позачергові вибори народних депутатів України зі скороченим у часі виборчим процесом не відбувалися за змішаною пропорційно-мажоритарною системою.
Також він зупинився на питаннях реєстрації кандидатів у народні депутати як в загальнодержавному багатомандатному окрузі, так і в одномандатних виборчих округах. Йшлося й про утворення окружних та дільничних виборчих комісій, а також організацію навчання для їх членів.
Окремо М.Охендовський акцентував увагу делегації ПАРЄ на ситуації з підготовкою проведення виборів у Донецькій та Луганській областях, частину території яких контролюють незаконні озброєні формування терористичних організацій – так званих ДНР та ЛНР. Так, за його словами, є сподівання, що на Донеччині вибори відбудуться в 13 з 21 ОВО. За попередніми розрахунками, з 3 млн 400 тис. виборців, зареєстрованих у цьому регіоні, проголосувати на виборчих дільницях за місцем проживання матимуть можливість орієнтовно 1 млн 460 тис. осіб. “Очевидна диспропорція між кількістю виборчих округів, де можливо провести вибори, і кількістю виборців, які матимуть можливість взяти у них участь, пояснюється тим, що, на жаль, в окремих ОВО голосування може відбутися лише на кількох виборчих дільницях”, – зазначив Голова ЦВК.
Щодо Луганської області, то тут, як підкреслив М.Охендовський, на сьогодні вбачається можливість проведення виборів в 5 з 11 одномандатних виборчих округів. А взяти участь у голосуванні, знову ж таки за попередніми даними, матимуть можливість близько 560 тис. виборців з 1 млн 800 тис., зареєстрованих на Луганщині. “На жаль, підготовка проведення виборів в тих районах та містах, які тимчасово перебувають під контролем терористичних угрупувань, наразі неможлива”, – зауважив він.
В контексті організації виборів на Донбасі Голова Комісії звернувся й до надто чутливого питання забезпечення безпеки їх проведення.
– Попри домовленості про припинення вогню, обстріли з боку терористів та збройні сутички на Сході України, на превеликий жаль, продовжуються. Тож Центральна виборча комісія приділяє підвищену увагу безпеці виборців, членів виборчих комісій, працівників органів ведення Державного реєстру виборців, – підкреслив М.Охендовський та додав, що Комісія набула певний досвід у цьому напрямі під час позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року. Тоді ЦВК спільно з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством оборони, Службою безпеки України напрацювали відповідний алгоритм дій, спрямований на забезпечення безпеки виборів. Зараз він удосконалюється з урахуванням нових реалій та викликів.
Не менш актуальною на сьогодні проблемою залишається й питання забезпечення участі у голосуванні військовослужбовців, які виконують завдання в рамках антитерористичної операції на Донбасі. Для цього необхідно внести зміни до Закону “Про вибори народних депутатів України”, враховуючи й те, що у багатьох з них при собі немає паспортів – лише військові квитки.
– Відповідний законопроект № 4531а “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належної організації та проведення виборів народних депутатів України” був зареєстрований в парламенті ще в серпні. І він кілька разів ставився на голосування. Проте максимально набрав лише 179 голосів із 226 необхідних. У цьому контексті слід нагадати, що під час позачергових президентських виборів Верховна Рада оперативно реагувала на пропозиції Комісії щодо внесення змін до виборчого законодавства відповідно до ситуації, що складалася. На жаль, зараз відповідні зміни, в тому числі й ті, що стосуються безпеки, до цього часу залишаються не ухваленими, – акцентував увагу співрозмовників Голова ЦВК.
Тож, за його словами, Комісія продовжує очікувати на ухвалення Верховною Радою України на найближчому пленарному засіданні –14 жовтня – закону, який стосуватиметься низки дуже важливих процедур в день голосування і в наступні дні. Вони, насамперед, необхідні для забезпечення безпеки голосування, транспортування виборчої документації, вирішення питань погашення невикористаних виборчих бюлетенів, інших питань, пов’язаних з особливостями підготовки виборів у Донецькій та Луганській областях.
– Остання можливість розглянути цей законопроект і прийняти відповідний закон буде 14 жовтня. Адже саме цього дня відбудеться останнє пленарне засідання Верховної Ради України напередодні дня виборів. Центральна виборча комісія, безумовно, буде вживати всіх можливих заходів, щоб переконати парламентарів у необхідності ухвалення відповідних змін до виборчого закону. Оскільки вони є конче потрібними для забезпечення прозорого, чесного, вільного голосування з дотриманням усіх вимог щодо безпеки на виборчих дільницях. Ми сподіваємось, що народні депутати забудуть про свої політичні розбіжності і все ж таки зможуть проголосувати за цей украй необхідний законопроект, – підкреслив М.Охендовський.
Натомість, якщо Верховна Рада не ухвалить зазначені зміни, то, як зазначив Голова Комісії, деякі питання ЦВК буде змушена врегульовувати самостійно. “Але в таких випадках нам доведеться виходити за межі власної компетенції, що може створити підстави для оскарження відповідних рішень та дій Центральної виборчої комісії з боку окремих політичних партій, кандидатів у народні депутати України, що є вкрай небажаним. Інші ж проблеми, такі як, наприклад, голосування військовослужбовців вирішити своїми постановами ЦВК не зможе”, – додав він.
Згодом, відповідаючи на численні запитання представників Спеціального комітету ПАРЄ, М.Охендовський поінформував про механізм організації голосування виборців, що мешкають на території Автономної Республіки Крим, м. Севастополь, Донецької та Луганської областей, а також виборців, тимчасово переміщених зі Сходу держави. При цьому він роз’яснив алгоритм інформування таких громадян щодо можливості тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Зокрема, такі роз’яснення виборці можуть отримати, звернувшись до веб-сайтів ЦВК та Державного реєстру виборців, а також переглянувши на вітчизняних телеканалах відповідні відеоматеріали, створені за технічної підтримки офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Довідково. Рішення про направлення Місії Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) зі спостереження за позачерговими виборами народних депутатів України було ухвалене на засідання Бюро асамблеї 2 вересня 2014 року після отримання відповідного запрошення від Голови Верховної Ради України.
Відповідно до ухваленого рішення, було створено Спеціальний комітет зі спостереження за позачерговими парламентськими виборами в Україні у складі 40 осіб на чолі з Крістофером Чоупом (Великобританія). У межах цього Комітету була створена пре-електоральна місія у складі 5 осіб з метою відвідання нашої держави напередодні виборів.
Згідно з існуючою практикою, повний склад Спеціального комітету ПАРЄ зі спостереження прибуває в країну за 4-5 днів до дня голосування. Як правило, спостерігачі від ПАРЄ входять до об’єднаної Міжнародної місії спостереження за виборами. За підсумками спостереження місія робить заяву, в якій дається загальна політична оцінка рівню проведення виборів. Очікується, що остаточний звіт буде опублікований в другій половині листопада 2014 року та стане предметом обговорення на пленарному засіданні січневої частини сесії ПАРЄ 2015 року.
На позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Центральна виборча комісія вже зареєструвала 404 офіційних спостерігача від 3 іноземних держав та 7 міжнародних організацій.
Відділ взаємодії із ЗМI