23 червня 2016 року у Сполученому Королівстві Великобританії пройшов референдум, під час якого громадяни країни відповідали на питання, чи має Сполучене Королівство вийти з Європейського Союзу, або чи має залишитися в ЄС.
За перебігом референдуму Brexit спостерігали офіційно зареєстровані спостерігачі від ВГО “Передові правові ініціативи”, серед яких найактивніші волонтери, котрі дістали можливість поїхати до Великобританії, допомагаючи проводити ППІ соціологічні опитування.
Робота виборчих дільниць (Polling Station) у всіх 382 виборчих округах Сполученого Королівства тривала з 7:00 до 22:00.
Отримати виборчий бюлетень можна було показавши запрошення, на якому вказано номер у реєстрі виборців, або просто назвавши своє ім’я та адресу за якою голосують. Жодного підтвердження особи не вимагали. Голосування поштою проводилось протягом тижня – свій бюлетень можна було переслати у відповідну виборчу дільницю, там знаходилась скринька для голосів поштою.
При видачі виборчого бюлетеня номер виборця у списку виборців заносився у реєстр бюлетенів навпроти номера бюлетеня, що видавався. За рішенням суду можна переглянути як проголосувала та чи інша людина, хоча на практиці таке ніде не зустрічалося.
Після закриття виборчої дільниці віконечко для вкидання бюлетенів в скриньку пломбували. Скриньку з виборчої дільниці а також невикористані бюлетені до підрахункового центру перевозили голова дільниці та один із її членів. В підрахунковому центрі підрахунок проводився руками, (хоча незадовго до референдуму – на виборах мера Лондона – використовували електронний підрахунок). Підрахунок проводився в два етапи, спочатку рахункова комісія перевіряла кількість виборчих бюлетенів в скоринці, після чого бюлетені повертали в скриньку.
Під час підрахунку кількості бюлетенів представники двох громадських об’єднань (Vote in, Vote out), мали право як слідкувати за підрахунком, так і вести нотатки щодо результатів (фактично – вести попередній підрахунок).
Лише після того, як було визначено кількість бюлетенів в усіх скриньках, почався підрахунок голосів. Спочатку бюлетені ділили на 3 частити: – “за” вихід з ЄС; – “проти” виходу; – і бюлетені, які не відповідають нормам заповнення. Останні передавалися спеціальній комісії, яка, користуючись інструкцією Виборчої комісії, визначала чи вони підлягають врахуванню чи ні. Це засвідчувалося відповідним штампом на бюлетені. Бюлетені з виправленнями або частково пошкодженні – враховувалися.
Рахункова комісія ділиться на групи по 10-11 осіб, які рахують результати, та 1 керівника підрахункової групи, який передає бюлетені членам комісії, а після підрахунку – передає результати голосування. Громадські рухи (Vote in, Vote out) – це волонтери, серед яких були як партійні діячі, так і прості люди, вели 4 місяці кампанії за вихід чи залишення в ЄС.
Попередній підрахунок показав перемогу прихильників залишатися у ЄС з відривом 2%. Але після того як всі 382 підрахункові центри подали результати, результат виявився іншим – 51,9% (17410742голоси) “за” вихід та 48,1% (16141241голос) щоб залишитись в ЄС. Явка склала рекордні 71,8% – це найбільша явка в історії виборів у Великобританії з 1992 року.
Географічно голоси розподілилися наступним чином:
